літня ніч, спрагло п"ю твій холодний блюз диких душ,
я під ноги - там сотні калюж, та горить моє світло,
а поруч є вітер.
Я бачив, як він бавить листя столичних дерев,
я чув його шепіт, цей скрегіт, так дивно...
я знову живу,
знов багато палю, бачив сьогодні
глибокий сумний погляд, а потім -
в небо, а потім - зорі, а потім - посмішки, літо -
і подих вітру доносив крики
всіх тих, хтог від щастя, - від лиха там був
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар