четвер, 3 квітня 2014 р.



Як мої справи? був у місті.
Бачив бруд його вулиць,
бачив, як потонула твоя теплота,
йде сніг у розмовах,
і я загорнувся у плащ, немов в ковдру,
дивився на захід,носив за собою думки,
все тратив, на людях ховав ярлики,
зрослася з плечима гітара, а голос із нею,
на лавках мостилися молодь та темінь,
і звук кришталю, - в заклопотану зелень,
невтомно туман осідав по озерах,
щовечора з сонцем у піжмурки гралась трава,
останні сьогодні ми скажемо знову слова,
гуляє пустельна чума 
по вечірніх крикливих дворах,
подивися на зорі в повітрі холоднім, прозорім,
зроби ще півкроку до краю, і з темного дна,
зачерпни до долонь його солі,
на "Київській Правді" бавились-гнулись тополі,
місто знов розкривалось для когось із різнох сторін,
а я....закриваюсь руками від тіней, вогнів, а тоді, 
що ж тоді ти побачиш у погляді через три дні,
божевілля?
На очі поклали монети колись мідні, 
додали у них алкоголю,
і темно-зеленого кольору справжньої болі 
вливали потроху до них .
Тому поставали щоранку й ламались щонощі,
не в змозі сховати у тиші емоцій,
не в змозі тримати хоч якось контроль.

Немає коментарів:

Дописати коментар